Пётр Могила

* * *

ο τάφος

могила (яма)

קֶבֶר ז' [קִברוֹ; ר' קבָרִים / קבָרוֹת, קִברֵי- / קִברוֹת-]

могила неизвестного солдата

קֶבֶר הַחַייָל הָאַלמוֹנִי ז'

могила праматери Рахили (на въезде в Бет-Лехем)

קֶבֶר רָחֵל ז'

гӯр, қабр,лаҳад,

Могила, Петро (1596, Молдова - 1647) - діяч укр. церкви і культури XVII ст., богослов і мислитель. Освіту здобув у школі Львівського братства, а потім в закордонних ун-тах, можливо, у Франції і Голландії. 1627 р. М. обирають архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 р. - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, на цій посаді він стає також екзархом Константинопольського патріарха. М. був високоосвіченою людиною, значно розширив сферу вживання укр. мови в книгодрукуванні, богослужбах, перекладах, зокрема, він готував укр. видання Біблії. Толерантно ставлячись до різних віросповідань, до ідеї зближення всіх християнських церков, М. підпорядковує свою діяльність зміцненню православ'я, розбудові духовної єдності укр. народу через такі інституції, як церква, школи, колегії, друкарні, бібліотеки, мистецькі заклади. За допомогою проведених реформ, спрямованих на піднесення освіти, моральності, дисципліни, організації кліру, він вивів православну церкву з кризи та занепаду. Його твори були спрямовані на уніфікацію, систематизацію і розробку єдиних правил церковного життя, догматичного вчення, чину богослужб. У 1632 р. М. заснував колегію - перший вищий навчальний заклад на землях східних і південних слов'ян, котрий відігравав провідну роль у розвитку освіти, науки і культури в Україні впродовж майже двох століть. У колегії вперше в Україні був здійснений перехід від духовно-практичного до теоретичного способу освоєння світу, розпочато викладання філософії і богослов'я як певних розгалужених теоретичних систем. У роздумах М. як мислителя доби Бароко виразно помітна тенденція до поєднання середньовічної схоластики й ідей Ренесансу та Реформації, античних та християнських авторів. Синтез західної і східної вченості та культури є їх найприкметнішою ознакою. Здійснюючи цей синтез на основі вітчизняної духовної спадщини, селективно, М. сприяв прилученню укр. народу до здобутків світової цивілізації, культурних надбань усього людства Ф. ундаментальним принципом єдності Бога, світу і людини є, за М., любов, а відтак милосердя і терплячість. Ідея серця як осердя тілесного, душевного і духовного життя людини посідає в його творах вельми поважне місце, з нею він пов'язує ідею діяльної любові або доброчинства, що, в свою чергу, стає основою суспільної злагоди і єдності, наслідком котрих є побудова "спільного блага"; досягнення останнього пов'язується ним з діяльністю держави. М. був одним із перших православних мислителів в Україні, який, виходячи із вчення про природне право, почав думати про майбутню укр. державу. Основним державотворчим чинником М. вважав не якийсь окремий стан, а злагоду, єдність усіх станів, етнічних угруповань і конфесій в Україні. Його ідеалом була сильна монархічна влада в Україні, однак обмежена законом. Закон і право М. підносив вище будь-якої земної влади, і царської, і церковної, говорячи, що вони є не лише дар Божий, а й сам Бог, котрий його дав. У його творах, так само яків творах Ліпсія та Греція, спостерігається тенденція до зближення права і моралі. Ідеї і діяльність М. сприяли духовній єдності укр. народу, творенню єдиного комунікативного простору його культури, що було необхідною передумовою подальшої політичної консолідації, здійсненої Богданом Хмельницьким.

[br]

Осн. тв.: "Номоканон" (1629); "Антологіа сиріч молитвьі" (1636); "Евангеліє учительное" (1637); "Літос" (1644); "Православне сповідання віри" (1640-1645); "Требник" (1646).

grave (могила, смерть, тупое ударение)

tomb (гробница, могила, склеп, надгробие, смерть, могила с надгробием)

sepulcher (гробница, могила, склеп)

bed (кровать, постель, слой, ложе, дно, могила)

cell (ячейка, клетка, элемент, камера, клеточка, могила)

lair (логово, логовище, берлога, пристанище, могила, загон для скота)

entombment (погребение, гробница, могила)

sepulchre (гробница, могила, склеп)

narrow bed (могила)

narrow home (могила)

narrow house (могила)

one's last resting-place (могила)

hill

(малка) hillock, knoll, toft

(гробница) mound, tumulus (pl. tumuli)

братска могила a common grave

издигам могила mound

* * *

могѝла,

ж., -и hill; ( малка) hillock, knoll, toft; ( гробница) mound, tumulus, pl. tumuli; братска \могилаа common grave; издигам \могилаа mound.

* * *

knoll; hill; hump; mound; swelling

* * *

1) (могильная яма) яма, (реже) могила, гріб (р. гроба), гробовище. [Вродила мама, що не прийме й яма (Номис). У ямі заснули на вічнії віки старі покоління (Грінч.). Немає матусі! У глухій темній могилі вона (Тесл.).]. Каже збити домовину та і гріб копати (Рудан.). Жив не в хаті, а в гробовищах (Єв. Морач.)]. Опустить гроб в -лу - спустити труну (домовину) в яму, у гріб. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). Опускають в гріб Якима (Рудан.)]. Сойти в -лу - спочити в могилі, зійти з світу, переставитися, померти. Хоть живьём в -лу ложись - хоч живий (живцем) у яму лізь (Приказка). Горбатого -ла исправит - який змалку, такий і до останку (Приказка);

2) (могильная насыпь) могила, гріб, (не только ум.) гробок (-бка). [Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Остався почувать на гробках: положив (сідло) на гробок і ліг на йому (Грінч. I)]. -ла провалилась - могила запала(ся), гріб (гробок) запав(ся);

3) (могильный курган) могила. [Засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.)].

* * *

1) моги́ла; ( могильная яма) я́ма

2) в знач. сказ., перен. моги́ла

ж

1. гӯр, кабр, лаҳад; заъброшенная могила қабри кӯҳна; море стало его могилой баҳр гӯри ӯ шуд

2. перен. марг, ҳалокат; врагу не уйти от своей -могилы марги душман ногузираст

3. в знач. сказ. разг. марговар аст, хатарнок аст; этот климат для него могила ин обу ҳаво барои ӯ марговар аст

4. в знач. сказ. разг. (будет сохранено в тайне): ему все можно рассказать: он - могила ба вай ҳама чизро нақл кардан мумкин, вай сирро нигоҳ дошта метавонад <> братская могила қабри шаҳидои; до могилы то ба ҳангоми марг; быть на краю могил ы по ба лаби гӯр расидан, дар дами марг будан; лечь в могилу мурдан, вафот кардан; найти могилу мурдан, нобуд шудан; рыть (ко-пать) могилу кому-л. ба касе чоҳ кандан; свести (уложить) в могилу кого куштан; ба гӯр тиққондан; смотреть (глядеть) в могилу дар дами марг будан; сойти в могилу ба гӯр рафтан, вафот кардан; стоять одной ногой в могиле дар дами марг будан, пой ба лаби гӯр расидан; унести [с собой] в могилу что-л. чизе нагуфта мурдан, сирреро ошкор накарда мурдан

ж.

1) tomba

2) перен. в знач. сказ. прост.

- братская могила

••

- могила неизвестного солдата

••

* * *

1) tomba

2) перен. в знач. сказ. прост.

••

* * *

1) gener. buca, fossa, sepoltura, avello, sepolcro, tomba, tumolo, tumulo

2) poet. l'ombra eterna

братская могила

горбатого могила исправит

grave